доглядатися
ДОГЛЯДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ДОГЛЯ́ДІТИСЯ, джуся, дишся, док.
1. розм. Те саме, що придивля́тися.
Доглядаюсь, — Бодай не казати. Кругом мене, де не гляну, Не люди, а змії… (Шевч., І, 1951, 352);
Іде [Скиба], пильний, до сошників доглядається, істиком прочищає (Головко, І, 1957, 332).
2. тільки док., діал. Помітити, примітити, побачити.
— Поклав [кобзар] кобзу, а я не доглядівся, де вона, сів на неї та й потрощив (Стор., І, 1957, 339);
От тут стежечка, що я її вчора не доглядівся (Вовчок, VI, 1956, 230).
3. тільки недок. Пас. до догляді́ти 1.
Дмитро зразу помітив, що сад доглядається навіть взимку (Збан., Переджнив’я, 1955, 62).
Словник української мови (СУМ-11)