догодний

ДОГО́ДНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що задово́лений.

Він зо всього був догодний. Досить з нього, що не був він Ні голодний, ні холодний (Л. Укр., І, 1951, 364).

Значення в інших словниках

1. догодний — дого́дний прикметник задоволений рідко  Орфографічний словник української мови
2. догодний — Догодний, -а, -е = догідний.  Словник української мови Грінченка