догодовувати
ДОГОДО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОГОДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.
1. Закінчувати годувати (у 1 знач.).
2. Годувати (у 2 знач.) до певного строку.
Мотрю узяв Грицько догодувати до смерті (Мирний, II, 1954, 301);
— І там треба побувати, і туди заглянути, і суши собі голову, чим скотину догодувати… (Кучер, Трудна любов, 1960, 107).
Словник української мови (СУМ-11)