догоювати
ДОГО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ДОГО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., перех. Закінчувати гоїти (рани і т. ін.).
Та хіба ж своїм цілющим теплом ця весна не догоює наших ран на тілі і в серці (Рад. Укр., 27.111 1946, 3).
Словник української мови (СУМ-11)