догідний
ДОГІ́ДНИЙ, а, е, діал.
1. Який, задовольняючи певні вимоги, може бути вживаний для чого-небудь; придатний на що-небудь.
Способи, які йому [судді] підсувалися, не годилися з його сумлінням, хоча були добрі та догідні (Кобр., Вибр., 1954, 36).
2. Зручний.
Місце, де я сидів, було дуже догідне (Фр., IV, 1950, 225).
Словник української мови (СУМ-11)