додатково
ДОДАТКО́ВО. Присл. до додатко́вий 1.
Повітря й воду хіміки перетворюють на добрива, які дають народному господарству додатково мільйони тонн сільськогосподарської продукції (Наука.., 2, 1959, 25);
— Те, що нам належало, ми вже вибрали. Тепер просимо додатково (Тют., Вир, 1960, 147)
Словник української мови (СУМ-11)