Словник української мови в 11 томах

додоювати

ДОДО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ДОДОЇ́ТИ, дою́, до́їш, док., перех. Закінчувати доїти; доїти до кінця.

Довелося дівчині затриматись. Разом додоїли корів (Рад. Укр., 9. VІ 1962, 3);

Додоювати корів вручну після машинного доїння не доцільно, бо це привчає їх до неповної віддачі молока під час механізованого доїння (Хлібороб Укр., 7, 1966, 17).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. додоювати — додо́ювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. додоювати — -юю, -юєш, недок., додоїти, -дою, -доїш, док., перех. Закінчувати доїти; доїти до кінця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. додоювати — див. доробляти  Словник синонімів Вусика