додоювати
ДОДО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ДОДОЇ́ТИ, дою́, до́їш, док., перех. Закінчувати доїти; доїти до кінця.
Довелося дівчині затриматись. Разом додоїли корів (Рад. Укр., 9. VІ 1962, 3);
Додоювати корів вручну після машинного доїння не доцільно, бо це привчає їх до неповної віддачі молока під час механізованого доїння (Хлібороб Укр., 7, 1966, 17).
Словник української мови (СУМ-11)