дойда

ДО́ЙДА, и, ж.

1. розм. Те саме, що до́ка.

2. заст. Мисливський собака-шукач.

Лис хвостом виляє, Як дуже Дойда налягає (Котл., І, 1952, 160).

Значення в інших словниках

1. дойда — до́йда 1 іменник чоловічого або жіночого роду, істота про людину до́йда 2 іменник жіночого роду, істота собака  Орфографічний словник української мови
2. дойда — Собака шукач; (хто) П. дока, мастак, знавець, дотепа, тямуха, сов. умілець, (хитрун) п. дипломат.  Словник синонімів Караванського
3. дойда — -и, ж. 1》 розм. Те саме, що дока. 2》 заст.Мисливський собака-шукач.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. дойда — див. бувалий; спритний; умілий  Словник синонімів Вусика
5. дойда — ЗНАВЕ́ЦЬ (людина, що володіє глибокими знаннями в якійсь галузі, має тонкий смак і т. ін.), ДО́КА розм., ДО́ЙДА розм., ЗНА́ЙКО рідше, ВСЕЗНА́ЙКО (УСЕЗНА́ЙКО) ірон., БАГАТОЗНА́ЙКО ірон., ПРОФЕ́СОР жарт.; ЕРУДИ́Т (той, хто має велику ерудицію).  Словник синонімів української мови
6. дойда — Дойда, -ди ж. Охотничья собака, ищейка. Закр. Лис хвостом виляє, як дуже дойда налягає. Котл. Ен. IV. 10.  Словник української мови Грінченка