Словник української мови в 11 томах

докопувати

ДОКО́ПУВАТИ, ую, уєш, неддк., ДОКОПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Закінчувати копати; копати до певного місця.

Зосереджено й діловито докопують [матроси] могилу (Кучер, Чорноморці, 1956, 186);

Докопавши рівчак до бочок… Орися збила заступом обручі з двох-трьох бочок і висипала пригоршнями з них порох, за-ложивши всередину гніт (Стар., Облога.., 1961, 79).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. докопувати — доко́пувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. докопувати — -ую, -уєш, недок., докопати, -аю, -аєш, док., перех. Закінчувати копати; копати до певного місця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. докопувати — див. копати  Словник синонімів Вусика
  4. докопувати — Докопувати, -пую, -єш сов. в. докопа́ти, -па́ю, -єш, гл. Докапывать, докопать. Ями докопаю. Мет. 2.  Словник української мови Грінченка