докричатися
ДОКРИЧА́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, док., розм.
1. Довго кричачи, домогтися того, щоб хто-небудь почув, відгукнувся; докликатися.
*Образно. Вони таки докричаться до того, що начальник залізниці почує і впорядкує вузлові станції (Вишня, І, 1956, 363).
2. Довго кричачи, зазнати чогось неприємного.
Докричатися до хрипоти.
Словник української мови (СУМ-11)