докуповувати

ДОКУПО́ВУВАТИ, ую, уєш і розм. ДОКУПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ДОКУ-ПИ́ТИ, куплю́, ку́пиш; мн. доку́плять; док., перех. Купувати в додаток до того, що вже є.

— Дам я тобі насіння, а літом відробиш. У мене тепер землі прибавляється, панську докуповую (Цюпа, Назустріч.., 1958, 19);

Зоя докупила дещо худоби (Коб., III, 1956, 497).

Значення в інших словниках

1. докуповувати — докупо́вувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. докуповувати — -ую, -уєш і розм. докупляти, -яю, -яєш, недок., докупити, -куплю, -купиш; мн. докуплять; док., перех. Купувати на додаток до того, що вже є.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. докуповувати — Докуповувати, -вую, -єш гл. Докупать, прикупать.  Словник української мови Грінченка