Словник української мови в 11 томах

докурюватися

ДОКУ́РЮВАТИСЯ, юється, недок., ДОКУРИ́ТИСЯ, ку́риться, док.

1. Переставати куритися (у 1 знач.); загасати.

Гнотик свічки докурився і погас.

2. розм. Курячи (перев. надмірно), зазнавати чого-небудь небажаного, неприємного.

[Павло:] Ще вчора докурився дощенту, така.. нудьга обгорнула, що мало не здурів (Кроп., II, 1958, 307).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. докурюватися — доку́рюватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. докурюватися — -юється, недок., докуритися, -куриться, док. 1》 Переставати куритися (у 1 знач.); загасати. 2》 розм. Курячи (перев. надмірно), зазнавати чого-небудь небажаного, неприємного.  Великий тлумачний словник сучасної мови