докурюватися
ДОКУ́РЮВАТИСЯ, юється, недок., ДОКУРИ́ТИСЯ, ку́риться, док.
1. Переставати куритися (у 1 знач.); загасати.
Гнотик свічки докурився і погас.
2. розм. Курячи (перев. надмірно), зазнавати чого-небудь небажаного, неприємного.
[Павло:] Ще вчора докурився дощенту, така.. нудьга обгорнула, що мало не здурів (Кроп., II, 1958, 307).
Словник української мови (СУМ-11)