долетіти —
долеті́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
долетіти —
[долеит’ітие] -еичу, -еитиш, -еитиемо, -еитиете; нак. -еити, -еит'іт'
Орфоепічний словник української мови
долетіти —
див. долітати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
долетіти —
доно́ситися (доліта́ти) / донести́ся (долеті́ти) до ву́ха (до вух) чийого, чиїх, кого. 1. Ставати чутним, доступним для слухового сприймання.
Фразеологічний словник української мови
долетіти —
ДОНО́СИТИСЯ (про звуки, запахи та ін. — ставати чутним, відчутним), ДОЛІТА́ТИ, ДОХО́ДИТИ, ДОЛИНА́ТИ, ДОСЯГА́ТИ, ПРИНО́СИТИСЯ розм., ПРИЛІТА́ТИ розм., ПРИБИВА́ТИСЯ розм., ДОБІГА́ТИ розм., НАДЛІТА́ТИ розм.; ПРОНИКА́ТИ, ПРОБИВА́ТИСЯ, ПРОДИРА́ТИСЯ розм.
Словник синонімів української мови
долетіти —
Долеті́ти, -лечу́, -лети́ш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
долетіти —
Долетіти см. долітати. --------------- Лелета́ти, -чу, -чеш и долеті́ти, -чу́, -ти́ш гл. Напѣвать? Вх. Зн. 32.
Словник української мови Грінченка