долічерева
ДОЛІЧЕ́РЕВА, присл., розм. Вниз животом; ниць.
Турган і в сні, як і наяву, був неспокійний, неврівноважений, крутився весь час, ось щойно долічерева лежав, а через хвилину вже боком припадав до подушки (Збан., Сеспель, 1961, 102).
Словник української мови (СУМ-11)