Словник української мови в 11 томах

домисел

ДО́МИСЕЛ, слу, ч. Здогад, заснований на припущеннях, розмірковуваннях.

Може, це лише домисли, позбавлені фактичної основи? (Фр., VI, 1951, 256);

У біографічних творах про письменників закономірний і художній домисел і деяке зміщення історичних фактів (Вітч., З, 1961, 140).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. домисел — до́мисел іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. домисел — Здогад, припущення, гіпотеза; ЖМ. вигадка, фантазія, казка, байка, легенда, міт, сов. міф.  Словник синонімів Караванського
  3. домисел — -слу, ч. Здогад, заснований на припущеннях, розмірковуваннях.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. домисел — Додумка, здогад, див. догадуватися  Словник чужослів Павло Штепа
  5. домисел — див. вигадка  Словник синонімів Вусика
  6. домисел — ЗДО́ГАД (думка, що ґрунтується на ймовірності, можливості чого-небудь), ЗДО́ГА́ДКА, ДО́ГА́ДКА, ДО́ГАД рідко; ПРИПУ́ЩЕННЯ, ГІПО́ТЕЗА (на підставі якихось неповних даних); ДО́МИСЕЛ (наслідок розмірковування); ПІДО́ЗРА...  Словник синонімів української мови
  7. домисел — До́мисел, до́мислу; -мисли, -слів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. домисел — Домисел, -слу м. Догадка, предположеніе.  Словник української мови Грінченка