домовлений
ДОМО́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до дом́овити 1, 2.
Виявилося — біля, стоянки таксі вишикувалася довгенька черга, а на Ігореве сімейство жде завбачливо домовлена його сестрою «Победа» (Шовк., Людина.., 1962, 231);
// домо́влено, безос. присудк. сл.
На «першу чарку» запрошено десяток печорських парубків. З «троїстими музиками» — цимбали, скрипка та бубон — домовлено задурно: бо ж свої хлопці!(Смолич, Мир.., 1958, 43).
Словник української мови (СУМ-11)