Словник української мови в 11 томах

домовлений

ДОМО́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до дом́овити 1, 2.

Виявилося — біля, стоянки таксі вишикувалася довгенька черга, а на Ігореве сімейство жде завбачливо домовлена його сестрою «Победа» (Шовк., Людина.., 1962, 231);

// домо́влено, безос. присудк. сл.

На «першу чарку» запрошено десяток печорських парубків. З «троїстими музиками» — цимбали, скрипка та бубон — домовлено задурно: бо ж свої хлопці!(Смолич, Мир.., 1958, 43).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. домовлений — домо́влений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. домовлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до домовити 1), 2). || домовлено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови