Значення в інших словниках
-
донести —
донести́ дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
донести —
[донеисти] -неису, -сеш, -сеимо, -сеите; мин. доун'іс, -сла; нак. -си, -с'іт'
Орфоепічний словник української мови
-
донести —
див. доносити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
донести —
доно́сити / донести́ у ву́ха (до вух). 1. кому, кого, чийого, чиїх. Повідомляти когось про що-небудь (перев. таємно — з метою обмови і т. ін.). — Але ж я панові у вуха про все доносить не люблю (І.
Фразеологічний словник української мови
-
донести —
ДОНО́СИТИ на кого (перев. таємно подавати відомості з обвинуваченням кого-небудь у чомусь), ПОКА́ЗУВАТИ, ВИКА́ЗУВАТИ кого, КА́ПАТИ розм., НАКА́ПУВАТИ розм., Я́БЕДНИЧАТИ зневажл., ФІСКА́ЛИТИ зневажл., ТОПИ́ТИ кого, розм., ШЕПТА́ТИ розм., ДОКА́ЗУВАТИ заст.
Словник синонімів української мови
-
донести —
Доне́сти́, -несу́, -несе́ш; доні́с, донесла́, -несли́; доні́сши
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
донести —
Донести см. доносити.
Словник української мови Грінченка