донор
ДО́НОР, а, ч. Людина, що віддає свою кров для переливання її пораненим або хворим.
Їй [хворій] миттю перелили чужої крові з живого донора, що лежав тут же на сусідньому столі (Смолич, І, 1958, 174).
Словник української мови (СУМ-11)ДО́НОР, а, ч. Людина, що віддає свою кров для переливання її пораненим або хворим.
Їй [хворій] миттю перелили чужої крові з живого донора, що лежав тут же на сусідньому столі (Смолич, І, 1958, 174).
Словник української мови (СУМ-11)