допадатися
ДОПАДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ДОПА́СТИСЯ, аду́ся, аде́шся, док., розм.
1. Діставати можливість займатися чимсь бажаним.
Я дуже рада, що я нарешті допалася до англійської мови (Л. Укр., V, 1956, 111);
Роки минали — і допався він І до баяна, як військова школа Його в свої обійми прийняла (Рильський, II, 1960, 304).
2. З великим завзяттям, енергією, жадністю братися за що-небудь; накидатися на когось.
Для митця талановитого І прислів’я інша суть: За поета добре битого Двох небитих не дають. Одному було й прощалося, Втричі ж другому було, Як до нього допадалися, Скажем правду, аж гуло!.. (Ус., Листя.., 1956, 140);
А Володя тим часом як допався до чаю з черствими пирогами й трощив їх, аж глянути було страшно (Дн. Чайка, Тв., 1960, 128);
Не сказав жодного слова Митя.. Узяв шведський ключ і допався до гайок (Трубл., І, 1955, 134).
Словник української мови (СУМ-11)