допалювати

ДОПА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ДОПАЛИ́ТИ, алю́, а́лиш, док,, перех. Палити (у 1-5 знач.) що-небудь до кінця.

Їхали денікінці в негоду. Головний допалював жита (Мал., Запов. джерело, 1959, 74);

«Буревісник» ішов прискореним ходом, допалюючи в своїх топках останні запаси вугілля (Трубл., II, 1955, 473);

Дід біля порога допалював люльку (Головко, І, 1957, 106);

Він поволі допалив цигарку (Сміл., Сад, 1952, 174).

Значення в інших словниках

1. допалювати — допа́лювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. допалювати — -юю, -юєш, недок., допалити, -алю, -алиш, док., перех. Палити (у 1-5 знач.) що-небудь до кінця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. допалювати — Допалювати, -люю, -єш сов. в. допалити, -лю, -лиш, гл. 1) Дожигать, дожечь. 2) Докуривать, докурить.  Словник української мови Грінченка