допасти

ДОПА́СТИ¹, аду́, аде́ш, док., діал.

1. неперех. Добратися до якого-небудь місця, предмета.

Герман, скоро допав лавки, повалився і заснув мов забитий (Фр., VIII, 1952, 336);

Ось народ допав до першої придорожньої криниці. Заскиглив журавель, відро пішло по руках (Вільде, Сестри.., 1958, 268).

2. перех. Схопити.

Може, побоюється [Павлина], що він вирветься з хати, допаде тамтого [Філіпчука] і ще більшого клопоту стягне на свою голову? (Вільде, Сестри.., 1958, 152).

3. перех. Вискочити.

— Рушили! — сказав Михайлик і допав гнідаша, котрий вухами стриг біля Мамайового мальованого воронька (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 387).

ДОПА́СТИ² див. допаса́ти.

Значення в інших словниках

1. допасти — допа́сти 1 дієслово доконаного виду дістатися, добратися тощо діал. допа́сти 2 дієслово доконаного виду закінчити пасти  Орфографічний словник української мови
2. допасти — I -аду, -адеш, док., діал. 1》 неперех. Добратися до якого-небудь місця, предмета. 2》 перех. Схопити. 3》 перех. Вискочити. II див. допасати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. допасти — ДОБРА́ТИСЯ (ДІБРА́ТИСЯ рідше) (прибути кудись, часто переборюючи труднощі), ДІСТА́ТИСЯ, ДОБУ́ТИСЯ, ПРИБИ́ТИСЯ, ДОБИ́ТИСЯ розм., ДОСТА́ТИСЯ розм., ДОПРА́ВИТИСЯ розм., ДОПА́СТИ діал.  Словник синонімів української мови
4. допасти — Допа́сти, допаду́, -де́ш допа́сти, допасу́, -се́ш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. допасти — I. Допасти, -ся см. допасати, -ся. --------------- II. Допасти см. допадати.  Словник української мови Грінченка