допевне
ДОПЕ́ВНЕ, присл., рідко. Те саме, що напе́вно.
— Зле, пане, робите: у бабів є гроші! Ще допевне з тих, що собі наскладали крадьки (Март., Тв., 1954, 208).
Словник української мови (СУМ-11)ДОПЕ́ВНЕ, присл., рідко. Те саме, що напе́вно.
— Зле, пане, робите: у бабів є гроші! Ще допевне з тих, що собі наскладали крадьки (Март., Тв., 1954, 208).
Словник української мови (СУМ-11)