Словник української мови в 11 томах

допильновувати

ДОПИЛЬНО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОПИЛЬНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Пильнуючи, слідкуючи за ким-, чим-небудь, намагатися виявити, побачити когось, щось.

Люди вже гомоніли неподалік хати Коропова й, по всьому видно, когось допильновували (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 187);

Він постановив собі допильнувати, зловити злодія! (Фр., VII, 1951, 192);

// Доглядати що-небудь.

Йому, старому господарю, аби було що попоїсти, господарство допильнувати та спокійно дожити до смерті (Чорн., Визвол. земля, 1950, 26).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. допильновувати — допильно́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. допильновувати — Пильнувати, доглядати, оберігати; (кого) підстерігати, чатувати на.  Словник синонімів Караванського
  3. допильновувати — -ую, -уєш, недок., допильнувати, -ую, -уєш, док., перех. Пильнуючи, слідкуючи за ким-, чим-небудь, намагатися виявити, побачити когось, щось. || Доглядати що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. допильновувати — див. стежити  Словник синонімів Вусика
  5. допильновувати — ДОГЛЯДА́ТИ за ким-чим, кого, що (забезпечувати нормальний стан, порядок тощо), СТЕ́ЖИТИ за ким-чим, СЛІДКУВА́ТИ за ким-чим, ПИЛЬНУВА́ТИ, ДОПИЛЬНО́ВУВАТИ рідше, НАГЛЯДА́ТИ за ким-чим, ДИВИ́ТИСЯ за ким-чим, ГЛЯДІ́ТИ, ПАНТРУВА́ТИ розм., НАЗИРА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови