Словник української мови в 11 томах

допилювати

ДОПИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ДОПИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. Закінчувати пиляти; пиляти до певної межі.

Допилюючи задній кінець дошки, верстатник повинен користуватися штовхачем (Стол.-буд. справа, 1957, 117).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. допилювати — допи́лювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. допилювати — -юю, -юєш, недок., допиляти, -яю, -яєш, док., перех. Закінчувати пиляти; пиляти до певної межі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. допилювати — див. доробляти  Словник синонімів Вусика