допрацьовувати
ДОПРАЦЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОПРАЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док.
1. неперех. Закінчувати працювати; працювати до певного часу.
На полі косарі ледве допрацювали до заходу сонця (Чорн., Визвол. земля, 1959, 72).
2. перех. Остаточно завершувати роботу над чим-небудь.
Словник української мови (СУМ-11)