Словник української мови в 11 томах

допрівати

ДОПРІВА́ТИ, а́є, недок., ДОПРІ́ТИ, і́є, док. Довго варячись на малому вогні, ставати готовим до вжитку; домлівати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. допрівати — допріва́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. допрівати — -ає, недок., допріти, -іє, док. Довго варячись на малому вогні, ставати готовим до вжитку; домлівати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. допрівати — Допріва́ти, -ва́ю, -єш сов. в. допріти, -прію, -єш, гл. Свариваться, свариться вполнѣ. Каша пріла, не допріла. Мил. 72.  Словник української мови Грінченка