дорогенький

ДОРОГЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до дороги́й 3.

— Левку, дорогенький, ну, розкажи, — жартома вклонилася йому Христина (Стельмах, Хліб.., 1959, 58).

Значення в інших словниках

1. дорогенький — дороге́нький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. дорогенький — -а, -е. Пестл. до дорогий 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дорогенький — див. бажаний  Словник синонімів Вусика
4. дорогенький — Дорогий, -а, -е 1) Дорогой. Де ж твої, доню, дорогі коралі? Чуб. ІІІ. 144. 2) Дорогой, любимый. Любов дорогая, — розлука тяжкая. Мет. 93. з дорогою душею. Очень охотно, отъ всего сердца.  Словник української мови Грінченка