достарчати

ДОСТАРЧА́ТИ, а́ю. а́єш, недок., ДОСТА́РЧИТИ, чу, чиш, док., перех., діал. Доставляти, постачати.

— Я хочу, щоб жінка моя була виключно моя, щоб я їй всього достарчав.., а за це мав у ній вірну й щиру подругу (Коб., III, 1956, 126).

Значення в інших словниках

1. достарчати — Достарча́ти: — доставляти, постачати [54]  Словник з творів Івана Франка
2. достарчати — достарча́ти дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
3. достарчати — -аю, -аєш, недок., достарчити, -чу, -чиш, док., перех., діал. Доставляти, постачати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. достарчати — ДОСТАВЛЯ́ТИ (до місця призначення), ДОПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ПРИСТАВЛЯ́ТИ, ПОСТАВЛЯ́ТИ, ПРИПРОВА́ДЖУВАТИ розм., ПРА́ВИТИ розм., ПРИПРАВЛЯ́ТИ розм., ДОПРАВЛЯ́ТИ розм., ДОСТАЧА́ТИ розм., ПРОВА́ДИТИ діал., ДОСТАРЧА́ТИ діал.  Словник синонімів української мови
5. достарчати — Достарча́ти, -ча́ю, -єш гл. Доставлять. Коням достарчали вволю сіна й вівса. Левиц. І. 504.  Словник української мови Грінченка