достиглий

ДОСТИ́ГЛИЙ, а, е. Який достиг; дозрілий, спілий.

Раз, як настала пора достиглого проса, мій Воробчик як полетів рано, то вечором не вернув (Фр., IV, 1950, 102);

Повітря було насичене пахощами достиглих яблук, меду й квітів (Скл., Святослав, 1959, 189);

*Образно. В його очах ще не світилась його душа доросла, його серце достигле (Н.-Лев., І, 1956, 132);

Слова достиглої, змужнілої душі Почув неждано він (Бажан, Вибр., 1940, 114).

Значення в інших словниках

1. достиглий — дости́глий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. достиглий — Стиглий, дозрілий, зрілий, доспілий, спілий.  Словник синонімів Караванського
3. достиглий — -а, -е. Який достиг; дозрілий, спілий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. достиглий — СТИ́ГЛИЙ (про плоди рослин — який досяг зрілості), СПІ́ЛИЙ, ДОЗРІ́ЛИЙ, ДОСПІ́ЛИЙ, ПОСПІ́ЛИЙ, ДОСТИ́ГЛИЙ, ВИ́СТИГЛИЙ рідше. Любо глянути на стиглу, прозору ягоду, що ледве стримує солодкий сік у тонкій шкурці (М.  Словник синонімів української мови