дострибувати
ДОСТРИ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОСТРИБА́ТИ, а́ю, а́єш, док. Стрибаючи, добиратись до когось, досягати якого-небудь місця.
— Та я літом було на одній нозі до його [хрещеного батька] дострибаю! (Мирний, IV, 1955, 288).
Словник української мови (СУМ-11)