доступати

ДОСТУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОСТУПИ́ТИ, ступлю́, сту́пиш; мн. досту́плять; док., розм.

1. до кого — чого. Наближатися, підходити до кого-, чого-небудь, пробиратися куди-небудь.

За три милі Дике Поле Козаки укрили, Доходжали-доступали До Чурай-могили (Черн., Поезії, 1959, 277);

Ще до загородки не доступили, а вже хатні двері відчиняються — стріча кума на порозі… (Вовчок, VI, 1956, 286);

Хоч він і дорослий чоловік, але ж син, і тому вважав, що.. до матері ще має право доступити (Ле, Міжгір’я, 1953, 95);

// Добиватися зустрічі, побачення з ким-небудь.

[Лукія:] Ну, дівчатка, була я у волості, сказать, такої смілості набралася, що доступила аж до самісінького старшини (Кроп., III, 1959, 15).

2. кого, чого, діал. Досягнути, домогтися кого-, чого-небудь.

Один щасливий рицар зліз на гору і доступив руки і серця панни (Л. Укр., III, 1952, 337).

◊ Не доступи́ти до чого — неможливо купити, придбати що-небудь через дорожнечу.

Значення в інших словниках

1. доступати — доступа́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. доступати — -аю, -аєш, недок., доступити, -ступлю, -ступиш; мн. доступлять; док., розм. 1》 до кого – чого. Наближатися, підходити до кого-, чого-небудь, пробиратися куди-небудь. || Добиватися зустрічі, побачення з ким-небудь. 2》 кого, чого, діал. Досягнути, домогтися кого-, чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. доступати — ПІДХО́ДИТИ (ідучи, наближатися до когось, чогось), НАДХО́ДИТИ, ПРИХО́ДИТИ, ПІДСТУПА́ТИ, ДОСТУПА́ТИ розм., ДОСТУПА́ТИСЯ діал.; ПІДТЯГА́ТИСЯ (ПІДТЯ́ГУВАТИСЯ) (часто про військо — наближаючись, приєднуватися до когось, чогось). — Док.  Словник синонімів української мови