доступний
ДОСТУ́ПНИЙ, а, е.
1. Який підходить багатьом, усім.
Хоч і кожному доступний цей «вид спорту» — болільництво, не думайте, що він легкий, ні… (Вишня, І, 1956, 402);
Щоб дати населенню можливість відпочивати в заміських умовах, споруджуватимуться будинки відпочинку, пансіонати.., якими трудящі зможуть користуватися за доступну плату (Програма КПРС, 1961, 84);
// Який відповідає силам, здібностям, можливостям кого-небудь.
Та не повна на вершині слава, як вона доступна тільки двом [альпіністам]… (Шер., Дорога.., 1957, 17);
— Я дотримався найбільшої, доступної мені чемності (Ле, Міжгір’я, 1953, 457).
2. Легкий для розуміння; дохідливий.
Найбільш цікаві і доступні книжки можна рекомендувати учням для позакласного читання (Метод. викл. анат.., 1955, 14);
Мова доповідача має бути доступна аудиторії (Рад. Укр., 28.ІХ 1956, 1).
3. До якого або по якому можна пройти.
То був високий, тільки від південного боку з трудом доступний горб, покритий грубезними буками й смереками (Фр., VI, 1951, 12).
4. рідко. Який може легко доступити до кого-небудь, викликати до себе довір’я.
Як-то його [панича] покликати? Як до його доступитися? Вона надіялася на Зіньку. Весела і до всіх доступна молодиця (Мирний, IV, 1955, 62).
5. До якого легко доступити; уважний до інших; не зарозумілий, не гордовитий.
— Тутечки усі люди живуть доступні такі, привітні… (Вовчок, І, 1955, 193).
Словник української мови (СУМ-11)