досягнутий
ДОСЯ́ГНУТИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин.д. до досягну́ти 2, 3.
Імперіалізм є найвищий ступінь розвитку капіталізму, досягнутий лише в XX столітті (Ленін, 21, 1950, 263);
Він казав про те, що не можна заспокоюватися на досягнутих результатах (Донч., І, 1956, 500);
// дося́гнуто, безос. присудк. сл.
За останні роки у нас досягнуто нового могутнього технічного прогресу (Ком. Укр., 11, 1960, 86).
2. у знач. ім. дося́гнуте, того, с. Те, чого досягли, домоглися.
Радянські люди ніколи не заспокоюються на досягнутому (Рад. Укр., 26.Х 1956, 1).
Словник української мови (СУМ-11)