дотинати

ДОТИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОТНУ́ТИ і ДОТЯ́ТИ, тну́, тне́ш, док., діал. Допікати, дошкуляти.

— Що вона має мені дотинати? Я їй покажу!.. І ядушливий Семен «показував» жінці сп’яна всю, скільки мав, свою силу (Л. Укр., III, 1952, 637);

— З дому передають, що дужі-здорові, тільки шляхта вража так уже дотинає, що й писнути ніяк (М. Ол., Чуєш.., 1959, 14).

Значення в інших словниках

1. дотинати — дотина́ти дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. дотинати — -аю, -аєш, недок., дотнути і дотяти, -тну, -тнеш, док., діал. Допікати, дошкуляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дотинати — див. дошкуляти; кривдити  Словник синонімів Вусика
4. дотинати — ДОШКУ́ЛИТИ кому, рідше кого (словами або діями вивести з рівноваги, образити, зіпсувати настрій), ДОСАДИ́ТИ кому, ЗАВДА́ТИ ПРИ́КРОСТІ (ПРИ́КРІСТЬ) кому, ДІЙНЯ́ТИ (ДОЙНЯ́ТИ) кого, розм., ДОЗОЛИ́ТИ кому, розм., ДОСОЛИ́ТИ кому, розм., НАЗОЛИ́ТИ кому, розм.  Словник синонімів української мови