дотліваючий

ДОТЛІВА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до дотліва́ти.

На огнищу димилася ще дотліваюча остання колода (Фр., II, 1950, 36);

Іван садовить Ольгу на шкіру, потім швидко підкидає хворосту в дотліваюче вогнище (Галан, Гори.., 1956, 131).