дотовпитися
ДОТО́ВПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. дото́впляться; док., розм. Розштовхуючи кого-небудь, пробратися кудись.
— Там у млині так завізно, що трудно було дотовпитися (Н.-Лев., II, 1956, 311);
До буфетної стойки, певне, й не дотовпишся (Коз., Сальвія, 1956,307).
Словник української мови (СУМ-11)