Словник української мови в 11 томах

дотоплювати

ДОТО́ПЛЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ДОТОПИ́ТИ, топлю́, то́пиш; мн. дото́плять; док., перех. Закінчувати розплавлювати що-небудь.

Дотоплювати віск.

ДОТО́ПЛЮВАТИ², юю, юєш, недок., ДОТОПИ́ТИ, топлю́, то́пиш; мн. дото́плять; док. Закінчувати топити в печі.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. дотоплювати — дото́плювати 1 дієслово недоконаного виду закінчувати розплавлювати дото́плювати 2 дієслово недоконаного виду закінчувати топити в печі  Орфографічний словник української мови
  2. дотоплювати — I -юю, -юєш, недок., дотопити, -топлю, -топиш; мн. дотоплять; док., перех. Закінчувати розплавлювати що-небудь. Дотоплювати віск. II -юю, -юєш, недок., дотопити, -топлю, -топиш; мн. дотоплять; док. Закінчувати топити в печі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дотоплювати — Дотоплювати, -люю, -єш сов. в. дотопити, -плю, -пиш, гл. 1) Оканчивать, окончить расплавку чего на огнѣ. 2) — піч. Оканчивать, окончить топить въ печкѣ  Словник української мови Грінченка