дотулятися
ДОТУЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ДОТУЛИ́ТИСЯ, тулю́ся, ту́лишся, док., до чого, чого, діал. Доторкатися (у 1 знач.).
Ступає юнак легенько, начеб і не дотуляється до землі (Грим., Син.., 1950, 109);
Пробувала [Олена] кілька раз дотулитися клямки (Март., Тв., 1954, 122);
Олена дотулилась побожно складеними в поцілунок губами до книги і відклала її на полицю (Чендей, Вітер.., 1958, 31).
Словник української мови (СУМ-11)