Словник української мови в 11 томах

доховувати

ДОХО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОХОВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., рідко. Не давати чому-небудь пропасти, зникнути; зберігати.

[Антоніо:] Я тільки те кажу, що пам’ять каже, вона ж усе те вірно доховала, що ви колись творили й говорили (Л. Укр., III, 1952,115).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. доховувати — дохо́вувати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. доховувати — -ую, -уєш, недок., доховати, -аю, -аєш, док., перех., рідко. Не давати чому-небудь пропасти, зникнути; зберігати.  Великий тлумачний словник сучасної мови