доходжалий

ДОХОДЖА́ЛИЙ, а, е, діал.

1. Дозріваючий (про рослину).

В саду поміж деревами світять боками рівні покоси сухого сіна, над ними посхилялися пругами віти, мов добірним намистом унизані доходжалою садовиною… (Вас., II, 1959, 65);

Доходжала городина.

2. Підстаркуватий (про людину).

Обидві панни дуже любили Прушинського, вже доходжалого панича, але гарного, здорового й веселого (Н.-Лев., II, 1956, 69);

// Стос. до людини, що починає старіти, до немолодої людини (про вік, роки).

Доходжалі літа.

Значення в інших словниках

1. доходжалий — доходжа́лий прикметник діал.  Орфографічний словник української мови
2. доходжалий — ДОХОЖАЛИЙ (- рослини) який дозріває, ок. дозрівущий, сов. дозріваючий; (хто) уже немолодий, підстаркуватий, пристаркуватий, постарий, підтоптаний, літній, у літах; Р. дорослий.  Словник синонімів Караванського
3. доходжалий — -а, -е, діал. 1》 Який дозріває (про рослину). Доходжала городина. 2》 Підстаркуватий (про людину). Доходжалі літа.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. доходжалий — див. підстаркуватий; старий  Словник синонімів Вусика
5. доходжалий — ДОЗРІ́ЛИЙ (який досяг повного розумового та фізичного розвитку), ЗРІ́ЛИЙ, ДІ́ЙШЛИЙ розм., ДОХОДЖА́ЛИЙ розм.; ДІЄЗДА́ТНИЙ (юридично повноправний). Він, Нестор, став, перейшовши школи, мов чистилища, якимсь дозрілим (О.  Словник синонімів української мови