дочекатися
ДОЧЕКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. Пробути, прожити до того часу, поки настане, з’явиться очікуване; діждатися.
Хочеться швидше дочекатися літа (Коцюб., III, 1956, 380);
Ледве могла [Гінда] дочекатися того часу, коли невістка могла з нею піти до міста (Кобр. Вибр., 1954, 75);
Мухтаров затримав свій діловий біг по східцях риштовань, дочекався своїх помічників (Ле, Міжгір’я, 1953, 385).
Словник української мови (СУМ-11)