Словник української мови в 11 томах

дощівка

ДОЩІ́ВКА, и, ж., розм. Дощова вода.

На тім місці.. стоїть лише велика бочка з дощівкою (Коб., II, 1956, 114);

Я помітив під стіною діжку з дощівкою (Дмит., Обпалені.., 1962, 22).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. дощівка — дощі́вка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. дощівка — Дощі́вка. Дощова вода. / перен. Алкогольний напій низької якості. Американьскі шинкарі мають звичай в оголошенях, захвалюючих н. пр. “знамениту ” горівку, подавати свій портрет. [...  Українська літературна мова на Буковині
  3. дощівка — -и, ж., розм. Дощова вода.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дощівка — див. вода  Словник синонімів Вусика