Словник української мови в 11 томах

драга

ДРА́ГА, и, ж.

1. Плавучий землечерпальний агрегат для механізованої розробки розсипних родовищ корисних копалин (золота, платини, олова, алмазів і т. ін.), а також для днопоглиблювальних робіт.

В долині річки ще здалека серед відвалів видно білу споруду, яка нагадує корабель. Це золотодобувна фабрика-драга (Веч. Київ, 15.VII 1957, 4).

2. Прилад для добування тварин і рослин з дна водойм.

Важка, наповнена рибою драга повільно лягає на палубу (Рад. Укр., 15.VII 1962, 4).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. драга — дра́га іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. драга — Драга — dredge — Schwimmbagger — плавуча технологічна установка з видобувним та збагачувальним устаткуванням, за допомогою якої з-під шару води видобувають корисні копалини. Є драги одно- і багаточерпакові, гідро- і пневмовсмоктуючі.  Гірничий енциклопедичний словник
  3. драга — -и, ж. 1》 Плавучий землечерпальний агрегат для механізованої розробки розсипних родовищ корисних копалин (золота, платини, олова, алмазів і т. ін.), а також для днопоглиблювальних робіт. 2》 Прилад для добування тварин і рослин з дна водойм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. драга — (корабель) землечерпачка  Словник чужослів Павло Штепа
  5. драга — дра́га (англ. drag, букв. – повільний рух, волочіння) 1. Плавучий землечерпальний агрегат для механізованої розробки розсипних родовищ корисних копалин (золота, платини, олова тощо). 2. Прилад для добування з дна водоймищ глибоководних тварин і рослин.  Словник іншомовних слів Мельничука