драматизм
ДРАМАТИ́ЗМ, у, ч.
1. Напруженість дії, становища, гострота конфлікту в літературному творі.
Драматизм відіграє визначальну роль у специфіці драми, підпорядковуючи собі всі інші її елементи (Рад. літ-во, 1, 1957, 18);
Драматизм, внутрішні діалоги, боротьба антагоністичних думок.. дедалі виразніше проступають в її [Лесі Українки] ліриці (Рильський, III, 1956, 280).
2. перен. Напруженість, складність якого-небудь становища, обставин, дій і т. ін.
Драматизм становища Ганни [в поемі «Наймичка»] полягає в тому, що вона, маючи батька й матір, змушена породити сина в полі й підкинути чужим людям (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 200).
Словник української мови (СУМ-11)