дреговичі

ДРЕГОВИЧІ́, і́в, мн. Стародавнє східнослов’янське плем’я, яке жило між Прип’яттю і Західною Двіною.

У VIII-IX століттях Київ був головним містом полян, які підтримували широкі економічні зв’язки з древлянами, сіверянами, радимичами, дреговичами.. та іншими східнослов’янськими племенами (Визначні місця Укр., 1958, 47).

Значення в інших словниках

1. дреговичі — -ів, мн. Стародавнє східнослов'янське плем'я, яке жило між Прип'яттю і Західною Двіною.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. дреговичі — Східнослов'янське плем'я, в IX-X ст. жили між р. Прип'ять та верхів'ям р. Зх. Двіна; найбільші м.: Турів, Слуцьк, Клечеськ (Клецьк); займались землеробством і ремеслами (гончарство, ткацтво, обробка заліза тощо); за літописами...  Універсальний словник-енциклопедія