дрейфити

ДРЕ́ЙФИТИ, флю, фиш; мн. дре́йфлять; недок., фам. Боятися труднощів, небезпеки; лякатися, розгублюватися.

[Небаба:] Ви ще на засіданні дрейфили, а на сході зовсім розгубилися (Мик., І, 1957, 68);

Не дрейф, Іване Силовичу! Раз ти свідомо упіймав цього субчика, так ми тобі все прощаємо (Епік, Тв., 1958, 347).

Значення в інших словниках

1. дрейфити — дре́йфити дієслово недоконаного виду фам.  Орфографічний словник української мови
2. дрейфити — -флю, -фиш; мн. дрейфлять; недок., фам. Боятися труднощів, небезпеки; лякатися, розгублюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дрейфити — (-флю, -фиш) недок.; крим., жрм. Боятися. Доки хтось незнайомий не ляснув мене по спині: — Толя, не дрейф (Б. Жолдак, Спокуси). СЖЗ, 37; ЯБМ, 1, 290.  Словник жарґонної лексики української мови
4. дрейфити — див. боятися; панікувати  Словник синонімів Вусика
5. дрейфити — БОЯ́ТИСЯ без додатка, кого-чого або з інфін. (відчувати страх перед ким-, чим-небудь), ПОТЕРПА́ТИ без додатка або з інфін., СТРАХА́ТИСЯ підсил. розм., СТРАШИ́ТИСЯ підсил. розм., ДРИЖА́ТИ без додатка, перед ким, підсил. розм.  Словник синонімів української мови