Словник української мови в 11 томах

дроздиха

ДРОЗДИ́ХА, и, ж., розм. Самка дрозда.

Там береза висока Зводить голову тихо, Ліс обмірює оком Сизокрила дроздиха (Мал., І, 1956, 87).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. Дроздиха — Дрозди́ха іменник жіночого роду населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
  2. дроздиха — -и, ж., розм. Самка дрозда.  Великий тлумачний словник сучасної мови