дротина

ДРОТИ́НА, и, ж., розм. Шматок металевого виробу у вигляді гнучкої нитки або тонкого прута.

Дужки були нанизані на товсту дротину, мов в’язка бубликів (Коп., Вибр., 1953, 302);

Істотною частиною таких [нагрівальних] приладів є дротина з великим питомим опором, вміщена всередині приладу (Фізика, II, 1957, 123).

Значення в інших словниках

1. дротина — дроти́на іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. дротина — -и, ж., розм. Шматок металевого виробу у вигляді гнучкої нитки або тонкого прута.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дротина — Дротина, -ни ж. Проволока.  Словник української мови Грінченка