другорічник

ДРУГОРІ́ЧНИК, а, ч. Той, хто залишений на другий рік у цьому ж класі, на цьому ж курсі.

Васько Дягіль, вічний другорічник, певне, уроком цікавився менше, ніж його дід (Збан., Малин. дзвін, 1958, 82);

Передові учителі і школи своїм трудом довели, що скрізь можна працювати без другорічників (Літ. газ., 31.VIII 1950, 1).

Значення в інших словниках

1. другорічник — другорі́чник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. другорічник — -а, ч. Той, кого залишено на другий рік у цьому ж класі, на цьому ж курсі.  Великий тлумачний словник сучасної мови