другів

ДРУ́ГІВ, гова, гове. Прикм. до друг 1.

У бою Андрієві так любо відчувати другове плече (Сос., Щоб сади.., 1947, 17);

Як вчуваєш руку другову, Легше в світі жити (Мас., Київ. каштани, 1954, 80).

Значення в інших словниках

1. другів — дру́гів прикметник  Орфографічний словник української мови
2. другів — -гова, -гове. Прикм. до друг 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови